Ми в HQ Samples продовжуємо наш соціальний експеримент. Після київських пригод я вирішив, що Полтава — місто спокійне, інтелігентне, і оренда тут має бути такою ж приємною, як прогулянка Корпусним парком. Як же я помилявся.
Полтавська оренда — це коли ти шукаєш «мінімалізм», а знаходиш «музейний експонат» з килимами на стінах, які мають власну біографію.
Історія №1: «Килимовий інсталяціонізм»
Перша квартира зустріла мене в районі Алмазного. Ріелтор по телефону обіцяв «свіжий косметичний ремонт». Коли я зайшов, я зрозумів: косметика була, але в стилі 85-го року.
Головним героєм квартири був килим. Він висів над ліжком і був настільки густим, що в ньому, здавалося, можна було сховати невелику родину єнотів. Коли я запитав власницю, пані віру, чи можна його зняти, вона подивилася на мене як на святотатця.
— Ви що! Це ж автентика! Він тримає акустику і захищає від сусідів! — заявила вона. — Пані Віро, — кажу я, — я музикант, я знаю, що таке акустичні панелі, але цей килим зараз почне зі мною розмовляти.
В результаті килим залишився на місці, а я зрозумів, що в Полтаві Quality (якість) житла часто вимірюється кількістю вовни на квадратний метр стіни.
Історія №2: «Секретний код на Леваді»
Наступна спроба була на Леваді. Власник — колишній військовий, який здав квартиру за принципом «менше знаєш — краще спиш». Коли я запитав про інтернет для роботи (мені ж треба було завантажувати наші Samples), він підозріло прижмурився.
— А навіщо вам інтернет? Ви що, хакер? — Ні, я просто працюю віддалено. Мені потрібна офіційна реєстрація (прописка), бо я тут планую затриматися.
Після слова «прописка» він мовчки підійшов до вікна, закрив штори і сказав пошепки: — Слухай, хлопче. Я тебе пропишу, але якщо до тебе прийдуть з перевіркою — кажи, що ти мій племінник з Диканьки, який приїхав вчити ботаніку.
Я так і не зрозумів, до чого тут ботаніка і чому я маю бути саме з Диканьки, але зрозумів одне: легалізація оренди в Полтаві — це квест, гідний Гоголя.
Чому Полтава — це ідеально (якщо знати правила)
Попри всі приколи, Полтава має те, чого немає в Києві:
- Ритм життя. Тут ніхто не поспішає. Навіть ріелтор може запізнитися на годину, бо «пив каву з кумом».
- Ціна-якість. Якщо відкинути «килимових магнатів», тут можна знайти справжній HQ-варіант за ціною парковки на Печерську.
- Люди. Вони щирі. Якщо тебе вже пообіцяли прописати як племінника — будь певен, тебе захищатимуть усім під’їздом.
Порада від HQ:
Шукаючи житло в Полтаві , не бійтеся старого житлового фонду. Часто за «бабусиним» фасадом ховаються товстелезні стіни з ідеальною звукоізоляцією. А щодо оренди— завжди краще звертатися до професіоналів, щоб не довелося вчити легенду про родичів із Диканьки.